Група «Мотор’ролла» зняла кліп на пісню «Полум’я»

Група «Мотор’ролла» зняла кліп на пісню «Полум’я» «Мотор’ролла» повернулася зі Львова, де відбулися зйомки нового відеокліпу групи на пісню «Полум’я». Композиція є ще однією провісницею нового альбому команди, який вона збирається випустити найближчим часом. Значною мірою вибір Львова як місця роботи, був зумовлений тим, що режисером виднограю став місцевий умілець Тарас Химич, відомий своїми кліпами для Тартака, ФлайzZzи, ТНМК, Гайдамаків і багатьох інших виконавців.

«Це наша перша робота з Тарасом, - каже вокаліст і лідер групи Сергій «Сєня» Присяжний. - У нас нема якогось штатного кліпмейкера, тому вибір режисера для нас кожного разу є ніби експериментом. В таких штуках як зйомки, важливо, щоб людина, яка керуватиме процесом, перейнялася піснею, а не намагалася нам «впарити» відеоряд, який просто сидить у неї в голові незалежно від того, що ми граємо. Тут нам, здається, це вдалося. Та й інтер’єри, в яких все відбувалося, ну дуууже сприяли творчості».

Інтер’єри, про які йде мова, це палац Потоцьких, розташований у центрі Львова. Там група, за особливим дозволом, відзняла основну частину сценарію, за яким живі образи музикантів переплітатимуться з персонажами полотен, розвішаних на стінах палацу. Тепер на відзнятий матеріал чекає ще комп’ютерна графіка і монтаж. Так що побачити готовий результат можна буде у другій половині травня.

Сама ж пісня «Полум’я» – це черговий сингл з нового альбому «Мотор’ролли», робоча назва якого «Кольорові Сни». Запис композиції забрав у групи кілька місяців, а остаточний варіант зводили в Канаді, і до цього процесу своїх рук і мізків доклав Ед Краутнер (Ed Krautner) – відомий у музичних колах саундпродюсер, який працював з такими знаменитостями як Евріл Лавін (Avril Lavigne), Nickelback і Sum 41.

Открыть больше изображений

Інтерв'ю із лідером Мотор'ролли - Сергієм Присяжним з приводу нового альбому

Від ФДР Радіоцентру: Вадим Карп’як

Від Мотор’ролли: Сергій Присяжний

Дата інтерв’ю: 13/04/2005

Розшифрував інтерв’ю: Роман Семчишин


Почнемо з риторичного запитання. Чому так довго вийшли до видання альбому, що аж кілька разів переносили дату релізу?



Сергій Присяжний: Питання складається з двох частин. Відповідаю на першу частину. Ми не вважаємо, що записували альбом довго. Може в чомусь і повільно, але це все було задумано нами. І відповідно до ситуації в нашій групі писався цей альбом. Це десь близько чотирьох років. Але ми писали його зважено, обґрунтовано, і таким чином у нас вийшов альбом.



А крім того…



Сергій Присяжний: Чекай. Ще є друга частина про те, чому переносили дату виходу. Попередні дати релізу, які ми озвучували ще наприкінці 2004-го року, це були наші прогнози, скажімо так. Тобто ми так собі розраховували, що ми маємо встигнути до тих дат. Але так вийшло, що ми не встигали. Не встигали тому що з’являлися якісь інші пріоритети в роботі, відповідно виникали якісь незаплановані концерти. І таким чином маємо те, що маємо – альбом вийшов у квітні 2005-го року.



Крім перенесення дат, було ще кілька варіантів назв альбому. Можеш пригадати всі варіанти, які ви планували винести на обкладинку?



Сергій Присяжний: Перша назва, яка була озвучена нами ще чотири роки тому, коли ми сіли попереднім складом записувати цей альбом, а я хочу нагадати, що тоді ми навіть встигли записати чотири пісні, які дехто зі слухачів мав змогу почути, це З Ранку Йшов Дощ, Осінь Жовтосіра, Травень (цю пісню ми поки що залишили і я не знаю, чи ми повернемося до неї) і ще була пісня Розкажи мені, Осінь. Це були чотири пісні, навіть синґли, до наступного альбому, який ми думали назвати З Ранку Йшов Дощ. Ми так собі планували, що в майбутньому випустимо альбом під такою назвою.



Але вийшло так, що відбулися певні зміни в самому складі групи, і тому ми відкинули всі попередні записи і почали записуватися з новим вокалістом, тобто зі мною, всі пісні по новому. Відповідно змінилася і назва альбому відносно того матеріалу, який ми вже почали накопичувати. Після цього якоїсь конкретної назви не було – просто записували пісні. Навіть не було у нас такого завдання: записати пісні і випустити альбом. Ні. Просто ми по одній пісні записували, коли було бажання і настав той час, коли назбирали певну кількість пісень щоб випустити альбом. Це співпало з десятиріччям групи і ми так собі вирішили назвати його 10Rock’ів, тобто «десять років».



Але вже після того ми подумали і вирішили, що це не відповідало б дійсності, тому що група у її нинішньому складі нараховує не більше чотирьох років, а альбом би асоціювався з групою, яка вже має певний десятирічний досвід. Так що ми вирішили відкинути і цю назву, після чого придумали назву Шо Кому Не Ясно? Це не концептуальна назва, це просто перше, що спало нам на думку. Це рядок з першої пісні диску Настоящій Мущіна.



Ти кажеш, що пісні записувалися по одній. Тобто на відміну від тепер модного поняття «концептуальний альбом» ваш диск виходить зовсім не концептуальним. Я правильно розумію?



Сергій Присяжний: Абсолютно. Це збірка пісень. Ми так і писали в прес-релізі до диску, що в цьому альбомі зібрані пісні як старі, які вже люди мали нагоду чути (З Ранку Йшов Дощ, Осінь Жовтосіра), також є там пісні спільні (А я Собі Гуля з Олегом Скрипкою, Ой на горі Вогонь Горить з Вадимом Краснооким із Mad Heads, Зима Хвора з Тартаком), і в цьому альбомі є також зовсім свіжі треки (Вперед до Сказу, Восьмий колір).



Але спеціально для цієї збірки ви написали нову пісню Восьмий Колір, можеш розповісти чому вона туди увійшла?



Сергій Присяжний: Добре. Поки ми працювали над цим альбомом, паралельно в нас виникали якісь інші ідеї, які ми за браком часу просто відкладали, в результаті тепер ми маємо таку кількість нових пісень, яку вистачило б приблизно на пів-альбому. Тому композиція Восьмий колір, яка є останньою на диску, є, фактично, аванс слухачам до нашої нової програми. Тобто пісня показує людям, чим живе група на цей момент, що вона тепер творить. І ще хотів би додати, ми не включили би Восьмий Колір в наш альбом, якби не хотіли написати таку пісню, яка б змогла набагато легше потрапляти в ефіри радіостанцій, яка б набагато легше сприймалася загальною масою людей, які цікавляться музикою. Тобто Восьмий Колір – це яскраво виражений радіо-синґл з нашого альбому Шо Кому Не Ясно?



Тобто ви написали кон’юнктурну пісню?



Сергій Присяжний: Ні, ми вибрали з того нового матеріалу, який вже в нас є, таку річ, яка б повністю підходила під радіо-формат.



Гаразд, ви ще так довго йшли до виходу нового альбому, через те, що він у вас мультимедійний. Чому ви вирішили зробити його саме в такому форматі?



Сергій Присяжний: Так, окрім тринадцяти пісень цей диск містить мультимедійну, а точніше макромедійну презентацію. Це була давня моя мрія, щоб на нашому альбомі були такі речі, тому що, на мій погляд, вони роблять платівку, як музичний продукт, більш цікавою для слухача. За вікном 2005 рік, тепер не так просто зацікавити людину просто доброякісно записаною піснею, дуже важливо донести її до слухача, донести не як набір звуків, а як повну картину сприйняття написаного матеріалу самою групою. Саме ця макромедійна презентація і покликана дати змогу слухачеві відчути в повному обсязі настрій альбому.



Це правда, що в цій макромедії зашифрований один трек, який не записаний до трек-листа?



Сергій Присяжний: Ми дійсно заховали в нашому альбомі один трек – це мій ремікс на нашу пісню Не Дзвонила Не Заходила. Це була моя спроба зробити танцювальний варіант композиції. Якраз тоді мені до рук потрапив диск групи Apollo 440 і під впливом ритмів її гітариста Eddy Van Hallen-а, в мене в голові виник образ цієї композиції. Після цього я перезаписав трек і ми його включили до нашої макромедійної презентації, як бекґраунд. Але я вважаю, що люди, які трохи розуміються на комп’ютерних речах, зможуть його витягти звідти і записати до трек-листа на своєму PC.



Ти повністю задоволений результатом?



Сергій Присяжний: Я взагалі ніколи не буваю усім повністю задоволеним, навіть боюся того моменту, коли мене буде все влаштовувати, адже це сигналізуватиме, що вже час замовляти труну, або місце на кладовищі. Проте обсяг виконаної роботи був дійсно дуже великим і я сподіваюся, що люди так і будуть сприймати наш альбом. До того ж, я вже спілкувався з людьми, які послухали диск, після чого можу сказати, що мене розпирає гордість за те, що ми робимо, що зробила наша група. В принципі я можу сказати, що мені подобається, те що ми записали, але не до кінця. В мене в голові вже сидить нова програма, та зрештою ми і записували цей диск для того, щоб позбутися впливу старих пісень і сісти працювати над новим матеріалом.

Мотор’ролла презентує «Полум’я»

Docker Pub

15 березня 22:00

 15 березня група «Мотор’ролла» вперше презентує наживо свій новий сингл – пісню «Полум’я», яку крім самих авторів ще ніхто не чув. Це відбудеться на столичному концерті групи, який вона дає у Docker Pub, що на Оболоні. Під час виступу музиканти відіграють свої вже добре відомі композиції і покажуть свіжий матеріал, над яким вони працюють протягом останнього року.

«Мене часто питають, чому ми так рідко останнім часом виступаємо у Києві, - каже лідер «Мотор’ролли»  Сергій «Сєня» Присяжний. - Річ у тому, що зараз ми просто зайняті «вилизуванням» нового альбому і репетиціями, бо грати новий матеріал у студії – це не те саме, що вийти з ним на люди».

Особливу увагу хлопці приділили пісні «Полум’я», яка стане візитівкою свіжого матеріалу. Над нею група трудиться вже кілька місяців. Не те, щоб вони змінювали її аранжування,  просто хлопці створюють кілька версій композиції (якщо точно, то шість), на всі випадки життя, як вони жартують – «від дискотеки до похоронів».

Послухати, як звучатиме це «Полум’я» та інші нові композиції «Мотор’ролли», і переконатися в тому, що музиканти не забули акорди своїх гітів, можна буде 15-го березня о 22:00 у оболонському Docker Pub-і (Київ, Оболонь, вул. Богатирська, 25, тел. (044) 4518528).